Читати цю новину російською мовою

Президент США Дональд Трамп, не зумівши змусити Іран капітулювати, дедалі частіше спрямовує роздратування на союзників і посередників.

Цього тижня він погрожував розбомбити Оман, опублікував карту з позначкою «Нова територія США» навколо Ормузької протоки і оголосив «економічний День Д» проти будь-якої країни, яка підтримує Тегеран. Про це пише The Washington Post.

На початку тижня Трамп пригрозив завдати ударів по Оману — країні, яка виступає посередником у спробах завершити війну. Наступного дня він опублікував карту, на якій обвів Ормузьку протоку разом із прибережними територіями Оману, ОАЕ та Ірану і підписав її «NEW U.S. Territory». У середу президент оголосив «ECONOMIC D-DAY» проти Ірану і попередив про «величезні економічні наслідки» для будь-якої держави, яка надаватиме Тегерану фінансову чи логістичну підтримку.

Аналітики вважають ці заяви симптомом зростаючого розчарування. Майже через шість місяців після початку війни, яку Трамп розпочав разом з Ізраїлем, і за 75 днів до проміжних виборів у Конгресі американський президент опинився в ситуації затяжного конфлікту — саме того, якого обіцяв уникати.

«Він потрапив у ситуацію, з якої не може вибратися. І на відміну від багатьох інших історій, у які він себе заганяв, цього разу його ніхто не витягне», — сказав експерт з Близького Сходу Ендрю Лебер з фонду Carnegie Endowment for International Peace.

Останніми тижнями конфлікт фактично перейшов у дивну стагнацію: інтенсивність американських ударів по Ірану та іранських атак на союзників США в Перській затоці суттєво знизилася. Через виснаження запасів озброєнь Трамп наразі робить ставку на економічний тиск. Експерти визнають, що санкції завдають серйозної шкоди іранській економіці та цивільному населенню, але досі не змусили керівництво Тегерана піти на ключові поступки — насамперед щодо відкриття Ормузької протоки.

Колишній американський дипломат Алан Ейр, який брав участь у переговорах щодо ядерної угоди 2015 року, порівняв дії адміністрації з «мамонтом, що борсається і повільно тоне в смоляній ямі». За його словами, заяви Трампа цього тижня свідчать про розчарування тим, що навіть мінімальної мети — відновлення нормального судноплавства в протоці — досягти не вдається.

Оман знову став об’єктом гніву Трампа, хоча саме ця країна виступає посередником. За словами Ейра, президент, імовірно, незадоволений тим, що Маскат веде з Тегераном переговори про частковий контроль над протокою — навіть попри те, що в червневому меморандумі про взаєморозуміння Трамп сам погодився на роль Оману в цьому питанні.

«Він злиться на Оман з тієї ж причини, з якої злиться на Південну Корею. Ні ті, ні інші не розв’язали його проблему», — зазначив Ейр.

Іранський високопосадовець Мохсен Резаї відреагував на карту Трампа з іронією, заявивши, що «відстань між нездатністю Америки відкрити Ормузьку протоку і претензією на володіння нею більша, ніж 7 тисяч миль між Вашингтоном і самою протокою».

ОАЕ після телефонної розмови Трампа з президентом країни оголосили про розрив усіх торговельних зв’язків з Іраном. Експерти, однак, сумніваються, що Трамп готовий до повномасштабної економічної війни з усіма партнерами Тегерана, включно з Китаєм.

Країни Перської затоки, які й так несуть основний удар від іранських атак, опинилися в складній ситуації. Вони намагаються балансувати: зберігати тісні відносини зі США і водночас шукати можливі домовленості з Іраном, а також розвивати інфраструктуру для обходу протоки.

«Вони створюють для себе варіанти, щоб не опинитися в пастці за будь-якого розвитку подій», — пояснив колишній високопосадовець Держдепартаменту Деніел Бенайм.